Коледж переробної та харчової промисловості НТУСГ ім. П.Василенка 
Сайт-портфоліо ЯРОВЕНКО ОКСАНА
Понеділок, 16.06.2025, 19:22
Вітаю Вас, Гість

Тема 1.2.Статистичне спостереження.

 

1. Статистичне спостереження.

2. Програмно-методологічні питання спостереження.

3. Організаційні питання спостереження.

4. Організаційні форми, види та способи статистичного спостереження.

5. Контроль даних спостереження.

 

1. Статистичне спостереження.

Першим етапом будь-якого дослідження є збирання інформації, а саме, статистичне спостереження.

Статистичне спостереження – це спланована, науково організована реєстрація масових даних про соціально-економічні явища та процеси.

Статистичне спостереження є цілеспрямованим, науково організованим процесом. Воно проводиться з певною, раніше визначеною метою, та згідно плану, в якому передбачається вирішення усіх питань, повязаних з підготовкою спостереження, його проведенням, обробкою зібраних матеріалів.

Статистичне спостереження може бути первинним або вторинним. Первинне – це реєстрація даних, що надходять безпосередньо від обєкта, який їх продукує (поточний облік кількості зареєстрованих шлюбів у ЗАГСі).

Вторинне – збирання раніше зареєстрованих та оброблених даних (банківських звітів, підсумків біржових торгів).

Статистичні дані – це масові кількісні характеристики соціально-економічних явищ та процесів (обсяг експорту - імпорту товарів, чисельність безробітних, розмір акціонерного капіталу товариства, кількість зареєстрованих злочинів). Статистичні дані мають відповідати певним вимогам:

  1. бути вірогідними (відповідати реальному стану);
  2. повними;
  3. своєчасними;
  4. порівнянними за часом або у просторі (за складом сукупності, одиницями виміру, методикою збирання та обробки, територіальною належністю одиниць);
  5. доступними.

2. Програмно-методологічні питання спостереження.

Підготовка спостереження починається із складання плану спостереження – сукупності програмно-методологічних та організаційних питань.

Програмно-методологічні питання плану – це:

  1. визначення мети та обєкта спостереження, складу ознак, що належать реєстрації;
  2. розробка документів для збору даних, вибір одиниці спостереження.

Метою будь-якого спостереження є одержання статистичних даних, які є підставою для узагальненої характеристики стану та розвитку явища або процесу. Кінцевою метою є підготовка управлінських рішень та прийняття заходів. Так, метою обстеження субєктів малого бізнесу в Україні є визначення стану їх виробничо-фінансової діяльності для сприяння подальшому розвитку.

Обєктом спостереження є сукупність явищ, що підлягають обстеженню. Чітке визначення суті та меж обєкта дає можливість уникнути різного тлумачення результатів. Для цього застосовуються цензи – набори кількісних та якісних обмежувальних ознак.

Так, під час обстеження субєктів малого бізнесу цензом буде максимально припустима чисельність зайнятих робітників на малому підприємстві, що становить 200 осіб.

Обєкти спостереження складаються з окремих елементів – одиниць спостереження.

Так, при перепису населення одиницею спостереження буде кожна людина; при інших демографічних дослідженнях одиницею спостереження може бути як окрнма людина, так і сімя в цілому.

Відомості про ознаки одиниць спостереження збираються від субєктів спостереження. Субєкт спостереження - це первинна одиниця, від якої одержують інформацію. Так, під час перепису населення використовують два субєкти спостереження: домогосподарство та окремий його член; при обстеженні проданих на біржі квартир субєктом спостереження є біржа.

Програма спостереження – це перелік запитань, на які слід одержати відповіді в результаті спостереження. Зміст та обсяг запитань залежать від мети спостереження та можливостей його проведення (грошових та трудових витрат, а також терміну реєстрації).

Питання програми спостереження фіксуються в формулярі (бланку) спостереження. Статистичним формулярами є звіти, переписні та опитувальні листки, бланки документів, анкети. При складанні формулярів враховується не тільки зміст та інформативність ознак, а й можливість їх статистичної обробки. Остання забезпечується завдяки застосуванню системи шкал.

Шкала – це засіб упорядкування та кількісного вираження ознак. Використовуються такі види шкал:

  1. номінальна – шкала найменувань, що встановлює відношення подібності елементів, за якого порядок розташування ознак значення не має.

Прикладом номінальної шкали можуть бути: класифікатор сфер економічної діяльності, перелік форм власності, видів підприємницької діяльності тощо або відповіді на запитання анкети такого характеру: “Визначте негативні риси національної телереклами:

  1. однотипність прийомів;
  2. недостатня художність;
  3. примітивність змісту;
  4. невиразність ефектів;
  5. інше.”
  1. порядкова (рангова) – шкала, що встановлює послідовність інтенсивності прояву ознаки. Порядкова шкала застосовується під час визначення рівня успішності учнів, ступеня економічного ризику підприємців, рівня кваліфікації робітників, ступеня інвестиційної привабливості обєктів тощо або при визначені ставлення респондентів до якогось явища чи процесу, думки експертів. Наприклад, відповіді на запитання анкети: “Чи задовольняє Вас якість обслуговування у громадському транспорті?
  1. Так, цілком.
  2. Не зовсім.
  3. Зовсім не задовольняє.”
  1. метрична – кількісна шкала, в основу якої покладено результати безпосереднього вимірювання. Метричною шкалою визначаються обсяги виробництва та реалізації продукції, розміри капіталу, чисельність зайнятих у виробництві, кількість та вартість приватизованих обєктів тощо.

Розробляючи формуляр спостереження, слід обґрунтувати вибір тієї чи іншої його форми. При цьому слід враховувати обсяг програми спостереження, спосіб проведення спостереження та спосіб обробки отриманих даних. Формуляри можуть призначатися для запису даних про одну одиницю спостереження (індивідуальна форма, або бланк-карта) або декілька одиниць спостереження (спискова форма, бланк-список). (Застосування спискової форми бланка можливе лише при відносно невеликій програмі і лише при експедиційному способі спостереження).

Одночасно з формуляром спостереження розробляють інструкцію до спостереження.

Основне призначення інструкції до спостереження, яке проектується, - це пояснення програмно-методологічних питань спостереження. В ній повинно бути вказано: мета проведення спостереження, час спостереження, хто проводитиме спостереження. Особливе місце в інструкції відводиться поясненню питань, що містяться в формулярі, а також як слід записувати відповідь на те чи інше питання і на основі якого джерела інформації.

Інструкція може бути оформлена у вигляді окремого документу або записана на бланку спостереження. На розробку формуляру та інструкції слід звернути велику увагу, так як вони є основними документами спостереження.

Сукупність документів, що застосовуються при спостереженні, називаються інструментарієм спостереження.

 

3. Організаційні питання спостереження

Успіх будь-якого статистичного спостереження залежить не лише від ретельності методологічної підготовки, але й від правильного та своєчасного вирішення багатьох організаційних питань.

Оргплан спостереженняце документ, в якому зафіксовано всі найважливіші організаційні заходи, проведення яких необхідне для успішного здійснення спостереження.

В оргплані зазначається ціль, об'єкт, одиниці, місце, час, орган спостереження. Далі перераховуються підготовчі заходи до спостереження. Це частіше робиться при проведенні спеціально організованого спостереження. Серед цих заходів можуть бути:

  • підбір і навчання кадрів, що проводитимуть спостереження;
  • підготовка картографічного матеріалу;
  • розподіл території на частини, в яких спостереження проводитиметься різними особами;
  • тиражування документів для збору даних.

В оргплані повинні бути вказані порядок та строки забезпечення осіб, що проводять спостереження, статистичним інструментарієм та необхідними матеріалами, а також транспортними засобами.

В деяких випадках, наприклад, при перепису населення, повинна бути проведена робота по роз'ясненню населенню цілей, завдань, значення та порядку проведення перепису.

В деяких випадках треба вирішувати й питання про те, де проводити реєстрацію даних (заповнення формулярів спостереження), особливо в тих випадках, коли спостерігається об'єкт з одиницями спостереження, що переміщуються в просторі, наприклад, при перепису населення.

Час проведення спостереження. Передусім необхідно вибрати найбільш придатну для проведення спостереження пору року. Цей вибір залежить як від особливостей об'єкту спостереження, так і від мети та програми спостереження. Крім цього треба ще визначити час, протягом якого слід проводити спостереження, тобто визначити тривалість спостереження. Тривалість спостереження залежить від розмірів об'єкту спостереження, програми, наявності кадрів тощо. Також треба точно встановити строк спостереження, вказати дату початку та його закінчення.

При деяких спостереженнях, зокрема при перепису населення, встановлюють критичний момент спостереження – момент часу, станом на який реєструються всі дані. Наприклад, перепис населення триватиме з 12.01 по 19.01, критичний момент -–0 годин з 11 на 12 січня.

Вибір часу спостереження здійснюється у найсприятливіший період (найменша міграція населення, спокійна соціально-політична ситуація).

 

4. Організаційні форми, види та способи статистичного спостереження.

Різноманітність сфер спостереження обумовлює застосування різних організаційних форм, видів та способів статистичного спостереження.

Форми статистичного спостереження виділяються на основі їх найбільш загальних організаційних особливостей. В вітчизняній статистиці виділяють три основні форми спостереження: звітність, спеціально організовані спостереження та реєстри.

Звітність – форма спостереження, за якою кожен суб'єкт діяльності регулярно подає свої дані до державних органів статистики у вигляді документів (звітів) спеціально затвердженої форми.

Спеціально організовані спостереження – форма спостереження, яка охоплює сфери життя, що не уловлюються звітністю. До них належать: переписи, обліки, спеціальні обстеження, опитування.

Перепис – суцільне (сплошное) спостереження масових явищ з метою визначення їх розміру та складу станом на певну дату. Переписи проводяться одночасно для всієї сукупності (території) за єдиною для всіх одиниць програмою, як правило, періодично, з рівним інтервалом (перепис населення – кожні 10 років).

Обліки – суцільні спостереження масових явищ, що ґрунтуються на даних опитування, огляду та документальних записів (облік земельного фонду, облік об'єктів незавершеного будівництва).

Спеціальні обстеження – несуцільні спостереження окремих масових явищ за певною тематикою. Здійснюються періодично або одноразово (бюджетні обстеження домогосподарств, обстеження з питань неформальної зайнятості).

Опитування – частіше несуцільні спостереження думок, мотивів, оцінок, які реєструються зі слів респондентів. Винятком з цього є суцільне опитування всього населення – референдум (масове волевиявлення з принципових соціально-політичних чи економічних питань).

Статистичні реєстри – списки або переліки одиниць певного об'єкта спостереження із зазначенням необхідних ознак, які постійно оновлюються та поповнюються (реєстр населення – поіменний список мешканців регіону із зазначенням паспортних даних; реєстр суб'єктів діяльності; реєстр домашніх господарств; реєстр земельного фонду).

Види статистичного спостереження класифікуються за ступенем охоплення спостереженням одиниць сукупності, що досліджується та за часом реєстрації даних.

За ступенем охоплення одиниць обстеження бувають суцільні та несуцільні.

Суцільні обстеження передбачають реєстрацію всіх без винятку одиниць сукупності (звітність, більшість переписів).

Несуцільні – обстеження, за яких реєструються не всі одиниці сукупності, а лише їх певна частина (вибіркове спостереження, основного масиву, монографічне, анкетне, моніторинг).

Вибіркове – спостереження, коли реєструється певна частина одиниць сукупності, відібрана у випадковому порядку (обстеження бюджетів домогосподарств, суб'єктів малого бізнесу).

Обстеження основного масиву – реєстрація даних щодо переважної частини одиниць сукупності, які є визначальними для характеристики об'єкта спостереження (обстеження міст з найвищим рівнем атмосферного забруднення; обстеження найвпливовіших комерційних банків).

Монографічне обстеження – детальне обстеження окремих типових одиниць сукупності з метою їх досконального вивчення (обстеження діяльності єдиної в Україні фондової біржі; діяльності фонду приватизації майна).

Анкетне спостереження, при якому не всі розповсюджені реєстраційні формуляри (анкети) повертаються з відповідями.

Моніторинг – спеціально організоване систематичне спостереження за станом певного середовища (моніторинг екологічного стану природних водоймищ, моніторинг підсумків валютних торгів).

За часом реєстрації даних спостереження поділяються на поточне, періодичне та одноразове.

Поточне (анкетне) – спостереження, яке проводиться постійно; факти, що підлягають реєстрації, фіксуються у міру їх виникнення (напр., реєстрація одружень і розлучень; реєстрація процесів виробництва та реалізації продукції, надходження платежів; укладання угод).

Періодичне – спостереження, що проводиться через певні, як правило, рівні, проміжки часу (перепис населення або виробничих потужностей).

Одноразове – спостереження, що проводиться у міру виникнення потреби дослідження явища або процесу (маркетингове обстеження адаптації товару до місцевого ринку; обстеження ефективності нових форм побутового обслуговування).

Статистичне спостереження здійснюється такими способами: безпосередній облік фактів, документальний облік, опитування, експертні оцінки.

Безпосередній облік – реєстрація фактів здійснюється особисто обліковцем шляхом підрахунку, вимірювання, оцінки, огляду (реєстрація товарних запасів; облік готівкової грошової маси у банках).

Документальний облік – реєстрація фактів відбувається за даними, наведеними у документах первинного обліку (складання статистичної звітності про обсяги матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, показники діяльності економічних структур, чисельність народжених, померлих тощо).

Опитування – це спостереження, особливістю якого є те, що відомості, факти  фіксуються зі слів респондентів (опитуємих).

В статистиці застосовують наступні види опитувань: експедиційне (усне), самореєстрація, кореспондентське, анкетне.

Експедиційне опитування – реєстрація фактів спеціально підготовленими обліковцями з одночасною перевіркою точності реєстрації (переписи населення, переписи нових технологій).

Самореєстрація – реєстрація фактів самими респондентами після попереднього інструктажу (обстеження бюджетів домогосподарств).

Кореспондентське опитування – реєстрація фактів на місцях виникнення явищ добровільно обраними особами, які надсилають результати у відповідні інстанції (обстеження процесу просування товарів у регіональних умовах ринку).

Анкетне опитування – реєстрація думок, намірів і мотивів респондентів шляхом їх самостійного заповнення анкети (опитування осіб, що втратили роботу внаслідок закриття підприємств та організацій).

 

5. Контроль даних спостереження. (cсамостійне вивчення)

Найважливіше завдання спостереження – це отримання вірогідних даних. Його рішення залежить від успішного виконання вимог, які ставилися перед спостереженням. Однак треба мати на увазі, що в ході спостереження можуть виникати помилки.

Залежно від причини виникнення виділяють помилки:

реєстрації – виникають при будь-якому спостереженні внаслідок неправильного встановлення фактів;

репрезентативності – властиві лише вибірковому спостереженню, виникають внаслідок несуцільного характеру реєстрації.

За природою виникнення розрізняють такі помилки реєстрації:

випадкові – внаслідок збігу випадкових обставин; через неуважність; недбалість; некваліфікованість реєстратора або незосередженість респондента (їх дія у масі випадків врівноважується і на результати не впливає);

систематичні – внаслідок постійних спотворень в одному напрямку (їх дія призводить до зсуву результатів у бік збільшення або зменшення). Так, існує тенденція до округлення доходів та витрат до цілих чисел (доходів – у менший бік, витрат – у бік збільшення).

Систематичні помилки бувають ненавмисними і навмисними. Ненавмисні помилки – через необґрунтованість програми спостереження, некомпетентність реєстраторів, неосвіченість респондентів.

Навмисні помилки – наслідок свідомого викривлення фактів з певною метою (погіршення або прикрашання дійсності).

Для попередження або зменшення розмірів цих помилок в оргпланах спостереження слід передбачати спеціальні контрольні заходи (напр., проведення повторного спостереження одиниць сукупності; вимоги документального підтвердження фактів, що реєструються тощо). В програмі спостереження можуть бути контрольні питання, відповіді на які не враховуються. В процесі реєстрації такі питання  допомагають уточнити відповіді на інші питання.

Після отримання статистичних формулярів слід провести перевірку даних на повноту та вірогідність. Контроль повноти – це перевірка того, чи про всі одиниці спостереження зібрані відомості, тобто, наскільки повно охоплений об'єкт спостереженням.

Контроль якості матеріалу (контроль вірогідності) здійснюється за допомогою логічного та арифметичного контролю.

Логічний контроль – це перевірка сумісності даних шляхом порівняння співзалежних ознак, яка встановлює тільки наявність помилки, а не її величину. Наприклад, контроль розміру доходів домогосподарства проводиться шляхом їх порівняння з витратами або вік респондента порівнюється з його сімейним станом.

Арифметичний контроль – перевірка зареєстрованих даних шляхом прямих та непрямих перерахунків.