ТЕМА 1.1. Предмет і методологічна база статистики.

  1. Загальне поняття про статистику. Історія виникнення і розвитку статистики як науки.

2. Найважливіші поняття та категорії статистики.

3. Метод та завдання статистики.

4. Державна статистика в Україні.

5. Організація статистики в ООН.

 

1. Загальне поняття про статистику. Історія виникнення і розвитку статистики як науки.

Слово “статистика” має латинське походження (від status - стан). В середні віки воно означало політичний стан держави. В науку цей термін запроваджений в XVIII ст. німецьким вченим Готфридом Ахенвалем. Власне як наука статистика виникла лише в XVII ст., але статистичний облік існував ще в давнину. Так, відомо, що ще за 5 тис. років до н.е. проводилися переписи населення в Китаї, порівнювався військовий потенціал різних країн, вівся облік майна громадян в Стародавньому Римі, потім – населення, домашнього майна, земель в середні віки.

У витоків статистичної науки стояли дві школи – німецька описова і англійська школа політичних арифметиків.

Представники описової школи прагнули:

Систематизувати існуючі способи опису держав;

Створити теорію таких описів, розробити їх детальну схему;

Вести опис лише в словесній формі, без цифр та без динаміки, тобто без відображення особливостей розвитку держави в той чи інший період, а тільки лише на момент спостереження.

 

Видатними представниками описової школи були Г.Конриг (1606 – 1661), Г Ахенваль (1719 - 1772), А.Бюшинг (1724 - 1793) та ін.Представники іншої школи – політичні арифметики – ставили метою вивчати суспільні явища за допомогою числових характеристик. Тим самим вони збільшили кількість статистичних методів, сприяли виникненню статистики як теорії статистичного обліку. Це був принципово новий етап розвитку статистичної науки, так як від опису явищ та процесів статистика перейшла до їх вимірювання та дослідження, до розробки гіпотез подальшого розвитку. Політичні арифметики вважали, що основне призначення статистики полягає в вивченні масових суспільних явищ; вони усвідомлювали, що закономірність може проявитися лише при досить великому обсязі сукупності, що аналізується. Школа політичних арифметиків мала два напрями: демографічний – Д.Граунт (1620 - 1674), Е.Галлей (1656 - 1742) – і статистико-економічний – голова школи У.Петті (1623 - 1687).

В XIX ст. отримало розвиток вчення бельгійського статистика А.Кетле, основоположника вчення про середні величини.

В ХХ ст. розвиткові статистики сприяли роботи представників англійської математичної школи.

Розвиток статистичної науки, розширення сфери практичної статистичної роботи призвели до зміни змісту самого поняття “статистика”. Зараз цей термін використовують в трьох значеннях:

Під статистикою розуміють галузь практичної діяльності, яка має своєю метою збирання, обробку, аналіз та публікацію масових даних про різні явища суспільного життя;

Статистикою називають цифровий матеріал, що характеризує будь-яку область суспільних явищ або територіальний розподіл якогось показника;

Статистикою називається галузь знань, особлива наукова дисципліна.

Статистика, вірніше її методи дослідження, широко використовуються в різних науках. Як і будь-яка наука статистика має свій предмет дослідження. То ж предметом статистики є вивчення кількісної сторони якісно визначених масових соціально-економічних явищ та процесів, їхньої структури та розподіл, розміщення в просторі, рух в часі, та виявляє кількісні залежності, тенденції та закономірності, причому в конкретних умовах місця та часу.

Статистика як наука досліджує не окремі факти, а масові соціально-економічні явища та процеси, що є множиною окремих факторів, які мають як індивідуальні, так і загальні ознаки.

Соціально-економічна статистика надає цифрову інформацію, необхідну для відповідей на питання, важливі для управління економікою та розробки економічної політики, наприклад, питання про те в якому напрямку розвивалась економіка, в яких галузях та секторах відбувалося зростання, наскільки ефективно використовувалися ресурси, які темпи зростання цін та зайнятості, як впливала зовнішня торгівля на вітчизняну економіку тощо.

Соціально-економічна статистика – це найбільш важлива галузь статистики як наукової дисципліни та практичної діяльності органів державної статистики, яка займається кількісною характеристикою масових явищ та процесів в економіці. Найбільш простими показниками кількісних вимірів економічних явищ є показники динаміки цін, обсягу виробленої продукції, чисельності населення та трудових ресурсів, безробіття, наявності основних та оборотних фондів тощо.

Дані соціально-економічної статистики дозволяють забезпечити систематичний кількісний опис усіх основних аспектів економічного процесу та економіки в цілому. Це необхідно передусім органам державного управління для рішення питань, пов’язаних з регулюванням економіки т а розробкою економічної статистики.

2. Найважливіші поняття та категорії статистики.

Свій предмет статистика вивчає за допомогою певних категорій, тобто понять, які відображають найзагальніші та найсуттєвіші властивості, ознаки, зв’язки явищ та процесів. В статистиці до найважливіших понять відносяться: статистична сукупність, одиниця сукупності, ознаки та їх класифікація, варіація ознак, статистичний показник та система статистичних показників.

Об’єкт статистичного дослідження називається статистичною сукупністю.

Статистична сукупність – це множина соціально-економічних явищ та процесів, для яких характерна масовість, однорідність, певна цілісність, взаємозалежність стану певних одиниць та наявність варіації. Наприклад, об’єктом статистичного дослідження, тобто статистичною сукупністю, може бути множина комерційних банків, зареєстрованих на території України; множина акціонерних товариств; множина громадян будь-якої країни тощо. Важливо пам’ятати, що статистична сукупність складається із реально існуючих матеріальних об’єктів.

Сукупність називається однорідною, якщо одна або декілька суттєвих ознак, що вивчаються, є загальними для усіх одиниць. Сукупність, до якої входять явища різного типу, є різнорідною.

Кожний окремий елемент даної множини називається одиницею статистичної сукупності. Одиниці статистичної сукупності характеризуються загальними властивостями, які в статистиці називаються ознаками, тобто під якісною однорідністю сукупності розуміють схожість одиниць (об’єктів, явищ, процесів) за будь-якими суттєвими ознаками, але відмінність за іншими ознаками.

Наприклад, із названих сукупностей множина комерційних банків поряд з якісною визначеністю (належність до кредитних установ) має відмінності в розмірі статутного фонду, чисельності працівників, сумі активів тощо.

За формою виразу ознаки можуть бути атрибутивними (описовими, якісними) та кількісними. Атрибутивні (якісні) ознаки не піддаються кількісному (числовому) вираженню. Відмінність кількісних ознак від якісних складається в тому, що перші можна виразити підсумковим значенням, наприклад, загальний обсяг перевезень вантажів підприємствами транспорту тощо, другі – тільки числом одиниць сукупності, наприклад, кількість театрів за видами діяльності.

Наприклад, переписом населення реєструються такі описові ознаки, як стать, місце народження, сімейним стан, освіта тощо, а при обстеженні проданих на біржі квартир – їх місце розташування, наявність телефону тощо. До кількісних ознак цих одиниць відносяться: вік людини, кількість дітей або житлова чи загальна площа квартири, кількість кімнат.

Якщо існує лише дві протилежні за значенням варіанти ознаки, то говорять про альтернативну ознаку (так, ні).

Кількісні ознаки можуть бути дискретними (перервними) або неперервними.

Дискретні – це ознаки, що набувають лише окремих, ізольованих значень. Як правило, вони виникають в результаті лічби (кількість суб’єктів діяльності, чисельність акціонерів, кількість членів домогосподарств).

Неперервні – ознаки, що набувають будь-яких значень у певних межах (сума сплачених дивідендів, термін перерви  в роботі).

Одиниці сукупності поряд із загальними для усіх одиниць ознаками також володіють індивідуальними особливостями та відмінностями, що відрізняють їх один від іншого. Тобто існує варіація ознак. Вона зумовлена різним поєднанням умов, які визначають розвиток елементів множини.

Наприклад, рівень продуктивності праці робітників банку визначається їхнім віком, кваліфікацією, відношенням до праці і т. ін. саме наявність варіації зумовлює існування статистики. Необхідно пам’ятати, що варіація ознаки може відображатися статистичним розподілом одиниць сукупності.

Кількісну характеристику об’єктів статистика виражає через певного роду числа, які називаються статистичними показниками. Статистичний показник відображає результат вимірювання ознак у одиниць сукупності та сукупності в цілому. Статистичні показники можуть бути об’ємними (чисельність населення, трудових ресурсів) або розрахунковими (середні величини). Вони можуть бути плановими, звітними або прогностичними (тобто виступати в якості прогнозних оцінок).

Система статистичних показників – це сукупність статистичних показників, що відображають взаємозв’язки, що існують між соціально-економічними явищами. Для кожної суспільно-економічної групи характерна певна система взаємозв’язків суспільних явищ. Тому системою є і статистичні показники. Система статистичних показників охоплює всі сторони життя суспільства на різних рівнях: країни, регіону – макрорівень; підприємств, фірм, об’єднань, сімей – мікрорівень.

 

3. Метод та завдання статистики.

Статистика як наука виробила прийоми та способи вивчення масових суспільних явищ, що залежать від особливостей її предмету та завдань, що ставляться при його вивченні.

Метод статистики – це сукупність прийомів, способів та методів, що спрямовані на вивчення кількісних закономірностей, які проявляються в структурі, динаміці та взаємозв’язках соціально-економічних явищ. Завдання статистичного дослідження полягає в отриманні узагальнюючих характеристик та виявленні закономірностей в суспільному житті в конкретних умовах місця та часу, які виявляються лише в великій масі явищ.

Виділяють три групи методів статистики:

Статистичне спостереження полягає в збиранні первинного статистичного матеріалу, в науково організованій реєстрації всіх фактів. Це перший етап будь-якого статистичного дослідження;

Метод групувань дає можливість всі зібрані в результаті масового статистичного спостереження факти класифікувати і систематизувати. Це другий етап статистичного дослідження4

Метод узагальнюючих показників дозволяє характеризувати явища та процеси, що вивчаються, за допомогою статистичних величин – абсолютних, відносних та середніх. На цьому етапі статистичного дослідження виявляються взаємозв’язки та масштаби явищ, визначаються закономірності їх розвитку, надаються прогнозні оцінки.

Завдання статистики – це вивчення:

Рівня та структури масових соціально-економічних явищ;

Взаємозв’язків масових соціально-економічних явищ та процесів;

Динаміки масових соціально-економічних явищ та процесів.

Пізнавальне значення статистики полягає в тому, що:

1) статистика надає цифрову характеристику явищ та процесів, що вивчаються, служить надійним способом оцінки дійсності;

2) статистика дозволяє перевірити певні теоретичні положення, різні економічні твердження;

3) статистика розкриває взаємозв’язки між явищами;

4) статистика перша виявляє нові явища, процеси, закономірності, надає їх кількісну і якісну характеристику.

 

4. Державна статистика в Україні.

Про затвердження Стратегії розвитку  державної статистики на період до 2017 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від від 20 березня 2013 р.  № 145-р

Державна служба статистики України – офіційний сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua

Головне управління статистики в Харківській області  – офіційний сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:/www/ kh.ukrstat.gov.ua

 

5. Організація статистики в ООН [1, с.15-17]

Організація Об'єднаних Націй (ООН) – найкрупніша міжнародна організація держав, що створена з метою підтримання та зміцнення миру, безпеки та розвитку співробітництва між країнами. До її складу входять ….. держав. Штаб квартира ООН знаходиться в Нью-Йорці. Головними органами ООН є Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна та Соціальна Рада, Рада з опіки, Міжнародний Суд та Секретаріат. ООН має європейські відділення в Женеві та Відні, а також секретаріати регіональних комісій в Аддис-Абебі, Бангкоці, Багдаді та Сантьяго.

В складі Економічної та Соціальної Ради ООН діють два взаємопов'язаних між собою статистичних органа – Статистична комісія ООН (Statistical Comission) та Статистичне бюро Секретаріату ООН (Statistical office).

Статистична комісія ООН, що заснована в 1946р., керує методологічною роботою, координує статистичну роботу спеціалізованих органів, узагальнює та аналізує методологічний досвід окремих країн, займається дослідженнями з метою підвищення рівня порівнюваності даних по окремим країнам та міжнародним організаціям, розроблює міжнародні стандарти, класифікації галузей економічної діяльності, стандарти для систем національних рахунків, стандарти для зведених господарських показників, для проведення перепису населення тощо, та оказує допомогу країнам, що розвиваються, в справі організації статистики та проведенні спеціальних статистичних обстежень.

Сесії Статистичної комісії скликаються через кожні два роки. До складу комісії входить сім представників від Західної Європи, по чотири – від Східної Європи, Азії, Америки, п'ять – від Африки. При цьому СРСР, США, Великобританія та Франція є постійними представниками, інші країни регулярно змінюються.

В основу діяльності Статистичного бюро Секретаріату, яке є виконавчим статистичним органом ООН, покладені рекомендації Статистичної комісії. Бюро збирає, обробляє та публікує дані з міжнародної статистики, які отримує від статистичних органів держав-членів ООН, де також ведеться статистична робота.

До статистичних органів держав-членів ООН відносяться:

Міжнародна організація праці – МОП (International Labour Organization - ILO);

Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй – ПСГО (Food and Agricultural Organization of UN - FAO);

Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (United Nation Education, Scientific and Cultural Organization - UNESCO);

Міжнародна організація цивільної авіації (International Civic Aviation Organization - ICAO);

Міжнародний Валютний Фонд – МВФ (International Monetary Fund - IMF);

Всесвітня організація охорони здоров'я – ВООЗ (World Health Organization - WHO).

 Статистичне бюро ООН підготовлює наступні видання:

Статистичний щорічник ООН (Statistical Yearbook), в якому наведені дані про населення, робочу силу, сільське господарство, промисловість, виробництво та споживання електроенергії, транспорт, ціни, національний доход, фінанси, показники культури.

Щомісячний статистичний бюлетень (Monthly Bulletin of Statistics), де публікується поточні дані за 60 показниками, що охоплюють населення, робочу силу, промисловість, торгівлю, заробітну плату, ціни, національний доход та фінанси.

Демографічний щорічник (Demographic Yearbook), в якому містяться дані про територію, чисельність, структура населення, коефіцієнти народжуваності та смертності, окремі результати національних переписів населення.

Щорічник статистики міжнародної торгівлі (Yearbook of International Tradestatistics). Щорічник містить дані про експорт та імпорт окремих країн та торгових блоків.

Щорічник статистики національних рахунків (Yearbook of Nationalacounts Statistics). В цьому виданні публікуються дані про національний продукт, національний доход, капітальні вкладення, особисте споживання та платіжні баланси.

Дані в збірниках публікуються в розрізі окремих країн, їх груп та показані в динаміці. Публікації ООН охоплюють всі головні галузі статистики. Крім цих основних статистичних публікацій Статистичне бюро ООН видає серії робіт під загальною назвою “Статистичні документи” (Statistical Papers), кожна серія присвячена певній статистичній проблемі.